БІЙ ЗА МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ: 29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПОЛЕГЛИХ У БОЮ ПІД КРУТАМИ
Завтра, 29 січня, українська громадськість відзначатиме день пам’яті героїв Крут. Подвиг студентів, які полягли у бою на Чернігівщині 1918 року, став символом героїзму української молоді у боротьбі за незалежну Україну. Вони призупинили наступ більшовицьких військ на столицю України, що дало можливість евакуювати уряд Української Народної Республіки і продовжити переговори, які завершилися підписання Брестського миру.
Згадаймо мужність молодих людей, які мріяли і боролися за сильну Українську державу. Символічно, що саме у ці важкі для України часи, ми віддаємо данину шани героям Крут, усім, хто в різні роки, та й сьогодні, відстоює інтереси українців: інтереси державності, соборності та свободи.
Історична довідка.
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.
Українське військове командування очікувало основний наступ більшовиків не з напрямку Бахмача, а з полтавського напрямку, тому саме туди скерувало свіжі та найбільш боєздатні підрозділи чисельністю 500 вояків, а натомість до ст. Крути відправлено 300 виснажених юнаків 1-ї Української військової школи.
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько 500—600 вояків.
Бій під Крутами був успішним для оборонців української державності – наказ командування було виконано, стрімкий наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії й мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.
