ПРИЙНЯТТЯ ЯК ОСНОВА БЕЗБАР’ЄРНОГО СУСПІЛЬСТВА
Прийняття – це не просто розуміння того, що світ багатогранний і люди в ньому різні, а глибока внутрішня згода з тим, що різноманіття – не проблема, а цінність, яка збагачує суспільство.
Кожна людина – незалежно від статі, віку, національності, сексуальної орієнтації, інвалідності чи соціального статусу, має право на повагу, гідність і рівне ставлення.
Утім, трапляється, що формальне визнання наявності різних груп у суспільстві ще не дорівнює справжньому прийняттю. Приміром, нерідко можна почути: «Я не проти ЛГБТ+, але навіщо це транслювати?» – за такою фразою ховається неготовність бачити і приймати іншу людину в публічному просторі. Це не прийняття, а терпимість на відстані, яка зберігає бар’єри – психологічні, соціальні чи культурні.
Коли ми говоримо про безбар’єрність, маємо на увазі щось значно більше. Це – готовність не лише співіснувати, а й взаємодіяти, підтримувати, створювати простір, у якому кожен відчуває себе частиною спільноти.
Відтак, безбар’єрність починається саме з цього – з погляду, в якому немає упереджень, із мови, в якій немає знецінення, з дій, у яких є включення.
Суспільство стає справді сильним тоді, коли в ньому є місце для кожного, і це місце не треба виборювати.
Продовжуємо щодня вчитися толерантності разом з Довідником безбар’єрності – ініціативою Першої леді Олени Зеленської.
