Стратегія забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки – є дорожньою картою реформування системи догляду і підтримки дітей в Україні.
06.04.2026 року на черговому засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Краснопільської селищної ради було обговорено питання організації взаємодії суб’єктів реалізації в Краснопільській громаді Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні на 2024-2028 роки.
26 листопада 2024 року Уряд ухвалив Стратегію забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки.
Ухвалена Стратегія фіксує пріоритети держави.
Наша мета — зробити усе належне, щоб кожна українська дитина зростала в родинному теплі.
Для цього вибудовуємо систему, де сім’я з дітьми отримує увагу і підтримку не тільки від держави, але і у своїй громаді.
Спроможність родини — це те, що запобігає потраплянню дітей в інституції. Водночас, має бути достатньо сімейних форм виховання для тих дітей, які таки залишились без турботи батьків.
Стратегія є комплексним документом, який визначає міжгалузевий характер реформи системи догляду і підтримки дітей та стратегічний напрям діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства у сфері догляду та підтримки дітей в Україні.
Затверджена нині Кабміном Стратегія закріплює шість стратегічних цілей, серед яких:
1) Зміцнення спроможності сімей з дітьми здійснювати догляд і виховання дітей, забезпечувати їм безпечне та сприятливе для розвитку середовище.
2) Виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у сімейному оточенні.
3) Забезпечення зростання у сімейному оточенні та інтеграції в життя територіальної громади тимчасово переміщених (евакуйованих), примусово переміщених, депортованих дітей, а також дітей з тимчасово окупованих територій, територій, де ведуться чи можуть вестись бойові дії, які повернулись чи евакуйовані в безпечні регіони України.
4) Дотримання прав та інтересів дітей під час трансформації закладів, збереження ресурсів трансформованих закладів та їх спрямування для підтримки дітей і сімей з дітьми у територіальних громадах.
5) Забезпечення можливості дітям та особам з досвідом альтернативного догляду та виховання будувати соціальні відносини, які дозволяють їм успішно вийти з системи альтернативного догляду та інтегруватися в життя своїх територіальних громад.
6) Створення організаційно-правових умов забезпечення реалізації Стратегії.
Реалізація цієї Стратегії дасть змогу:
- забезпечити тимчасове влаштування, у разі потреби, дітей віком до 3-х років в сім’ї знайомих, родичів, сімейні форми виховання;
- розвинути в територіальних громадах послуги для дітей та сімей з дітьми;
- підвищити рівень задоволеності сімей з дітьми підтримкою, яка надається їм державою, та доступністю універсальних і соціальних послуг;
- збільшити кількість батьків дітей з інвалідністю, які відчувають підтримку сім’ї, територіальної громади та держави в догляді та вихованні дитини та впевненість у її майбутньому;
- створити умови для інтеграції та повноцінної участі в житті громади дітей з інвалідністю та їхніх сімей;
- забезпечити розвиток національного усиновлення та створення достатньої кількості сімейних форм виховання для влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування;
- забезпечити возз’єднання з сім’ями дітей, які повернулися з місць депортації, примусового переміщення або тимчасово окупованих територій та влаштування повернутих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сімейні форми виховання чи усиновлення та надання їм необхідної підтримки;
- забезпечити влаштування в сімейні форми виховання або усиновлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які під час воєнного стану були тимчасово переміщені (евакуйовані) із закладів, які здійснюють інституційний догляд та виховання дітей;
- забезпечити успішну інтеграцію в суспільство дітей та осіб, які мають досвід інституційного догляду та виховання, перебування в сімейних формах виховання;
- підвищити обізнаність суспільства щодо права
- кожної дитини, у тому числі дитини з інвалідністю, на зростання в сімейному оточенні, шкідливість інституційного догляду та виховання, права на висловлення думки.
